Вареники на пару з вишнями

Обожнюю вареники на пару. Завжди згадую, як робила їх з бабусею. Щоправда, тоді моя робота полягала здебільшого, щоб засікти час і сказати, що вже треба діставати готові вареники з ягодами. Це було неймовірно. Підіймаєш кришку, а там сталося диво: вареники виросли і перетворилися на справжні пироги. Відкушуєш ніжне пухке тісто, а звідти в усі боки летить сік, тече по руках, губах. Вмочуєш вареник у миску з домашньою сметаною, ягідний сік її миттєво підфарбовує :) і знову все це несеш якомога скоріше до рота. Смакота.
Безумовно, вареники можна ліпити не лише з вишнями. Підійдуть практично усі ягоди. Ото як починається полуниця, потім вишня, малина, чорниця, порічки. А ще любила з шовковицею вареники. Тут головне –замісити вдале тісто, не забити його борошном.

Змішуємо кефір (кисляк), сіль та цукор. Інколи бабуся додавала яйце.

Просіюємо у кефір борошно, змішане з содою. Соду додаємо саме так, разом із борошном. У жодному разі не гасимо її у кефірі. Завдяки цьому тісто виходить ніжнішим і пишнішим.

ВиділенийПримітка. У подружок мама взагалі соду додає вже коли замісила тісто. Посипає стільницю содою і ще трохи вимішує тісто, вбираючи ним ту соду.

Спочатку швидко замішуємо тісто ложкою, наша мета – швидко зволожити борошно кефіром.

Тепер можна місити тісто руками на стільниці, посипаній борошном, але теж недовго. Має вийти м'яке тісто, яке трохи липне до рук. Борошно додатково намагаємося не підсипати, хіба що зовсім трохи, 1-2 ложки.

Готове тісто замотуємо у харчову плівку та ставимо у холодильник на годину.

Тим часом готуємо ягоди. З вишень видаляємо кісточки, у інших ягід видаляємо хвостики. Ягоди цукром не посипаємо, вони не повинні пустити сік.

Дістаємо спеціальну приспособу для парових вареників. Моїй металевій пароварці вже багато-багато років. Шматок марлі відповідного розміру змочуємо у воді, відтискаємо та викладаємо на розкладену поверхню.

У велику глибоку миску відповідного діаметру встановлюємо пароварку. Наливаємо воду так, щоб при кипінні рідина не діставала до вареників. Запалюємо вогонь.

Порада. Якщо спеціальної пароварки нема, тоді відрізаємо шматок марлі, такого розміру, щоб її, складену у два шари, можна було зав'язати на каструлі. Вона не повинна сильно провисати над водою.

Тісто ділимо на шматочки розміром з м'ячик для пінг-понгу, трошки більше. Формуємо з них кружальця товщиною десь 5-7 мм, діаметром приблизно 8 см (на ширину долоні).

У центр викладаємо ягоди, посипаємо зверху їх цукром і швидко ліпимо вареники, добре стискаючи краї. Фігурними швами можна не дуже перейматися у даному випадку.

У мене за раз на пароварці вміщається 7 вареників, ось таку порцію і ліпимо, не більше. Коли вода закипить, викладаємо вареники на марлю на відстані один від одного, бо вареники виростуть.

Зразу попереджаю, що покласти бажано з першої спроби. Другого шансу не буде. Вареник швидко прилипне і буде тягнути за собою марлю, якщо захочете його пересунути.

Накриваємо нашу конструкцію кришкою (не пласкою), вона не повинна торкатися вареників. Ми інколи накривали перевернутою мискою відповідного діаметру. Головне – щоб все добре прилягало, і пар не виходив.

Тепер засікаємо час. У середньому вареники варяться 8-10 хвилин. Цього часу достатньо, щоб зліпити другу партію.

Підіймаємо кришку, милуємося пухкими варениками, можна спробувати один підійняти ложкою – готовий вареник стає легким і пухким. Якщо маєте сумніви, накрийте і проваріть ще пару хвилин.

Готові вареники обережно знімаємо з марлі, перекладаємо у каструлю зі шматочком вершкового масла. Легенько підкидаємо каструлю з варениками, аби вони всі змастилися тим маслом і не липли один до одного.
Або можна готові вареники у каструлі пересипати цукром, який теж не дасть їм злипнутися.

Подаємо зі сметаною.