Яловича гомілка – 1,5 кг
Оливкова олія – 2 ст.л.
Вершкове масло – 50 г
Борошно
Цибуля – 1 шт.
Морква – 1 шт.
Селера – 2 стебла
Часник – 2 зубки
Біле вино – 200 мл
Бульйон – 200 мл
Помідори – 4 шт.
Розмарин, тим'ян
Сіль, перець
Гремолата
Лимон – 1 шт
Часник – 2 зубка
Зелень петрушки – 3 ст.л.
Сіль
Ще один рецепт з оригінальною назвою, під якою сховалася неймовірно ніжна тушкована яловича гомілка, нарізана на шайби товщиною 4-5 см. Просто переклад у "особуко" не дуже милозвучний: кістка з отвором, тому у всьому світі ця страва називається на італійський манер. Так звучить набагато смачніше та загадковіше :) До того ж кістки зовсім і не пусті, в середині там смачнющий кістковий мозок, який надає страві особливо насичений смак, ну і звісно калорії :) Але забудьте про ті калорії, коли мова йде про особуко з полентою та гремолатою. Готова їсти кожен день, аби хто готував.
Гомілки – це взагалі один з найкращих видів м'яса для тушкування, оскільки в них багато сполучної тканини. Тому до цього я часто купувала яловичі чи баранячі гомілки, але тушкувала їх цілими або розрубаними навпіл. Як тільки у супермаркетах почали продавати нарізані для особуко, то взагалі гріх відмовлятися від такої можливості.
М'ясо солимо, перчимо, присипаємо борошном. Робимо 4-5 розрізів по всій окружності шайби, щоб вона під час обсмажування не вигиналася куполом.
М'ясо обсмажуємо на суміші вершкового масла й олії. Якщо всі шматки не влазять на сковороду за один раз,, то смажимо у декілька етапів. Обсмажуємо 10-15 хвилин до утворення скориночки. Знімаємо зі сковороди.
На цій самій сковороді готуємо соус, у якому буде тушкуватися м'ясо. Наливаємо олію, кладемо шматочок вершкового масла, обсмажуємо дрібно нарізану цибулю, 2 зубчика часнику, нарізану півкільцями моркву та селеру.
Додаємо розмарин, сіль, смажимо на повільному вогні, інколи помішуючи.
Два слова про особисте. Я до цієї страви ні стеблову ні кореневу селеру не їла. Я її просто понюхати не могла, настільки мені неприємним був цей запах. Але ж із пісні слів не викинеш. Сказано у рецепті "селера", довелося готувати. І я не пошкодувала. Запах зник, а незвичний і дуже приємний присмак з'явився. З того часу стеблову селеру активно використовую, а кореневу досі не їм :)
Вливаємо вино та тушкуємо овочі, доки воно не випарується.
Додаємо нарізані кубиками помідори.
Беремо форму для запікання, в якій усе м'ясо має поміститися в один ряд. На дно кладемо овочі, зверху м'ясо. Додаємо гарячий бульйон.
Тепер потрібно форму гарно запакувати так, щоб пара не змогла вийти з середини. Спочатку обмотуємо пергаментом, потім фольгою. Ставимо у розігріту духовку години на 2, можна потримати трохи довше. Подаємо з жовтим різото чи сирною полентою, посипавши зверху гремолатою.
Для гремолати з цимона знімаємо цедру, змішуємо її з дрібно нарізаною петрушкою та часником.