Торт Мікадо вірменський

Сьогодні розповім, як приготувати торт Мікадо. Є мінімум два його різновиди, але поговоримо про так званий вірменський торт "Мікадо". Колись давно знайшла цей рецепт і безтямно закохалася. Торт неймовірно смачний. Він подобається усім без винятку, хто його пробував, я так точно не зустрічала ще жодну людину, яка б лишилася до Мікадо байдужою.
Сам по собі торт – це фантазія на тему Наполеону та масляного крему із згущеним молоком, які були так популярні років п'ятдесят тому. Нічого традиційного вірменського у ньому нема. Навіть назва і та не вірменська. І не французька, і не радянська, а японська, бо там так називають свого імператора. Але то все немає значення, бо Мікадо вийшов дуже вдалим. Рецепт довгий час перероблявся, вдосконалювався, тому не дивуйтеся, якщо зустрінете деякі відмінності у рецептах, але база усюди однакова: тонесенькі пісочні коржі та шоколадний масляний крем із згущеним молоком.
У Мікадо є декілька переваг. Перш за все він сподобається тим, хто не любить "мокрі" бісквітні торти з товстим-товстим шаром крему. Цей торт сухий, фактично треба добре постаратися, щоб знайти там крем. Але з іншого боку, його сухість абсолютно не дере горло, бо було підібрано ідеальне співвідношення тіста та крему. Я величезна шанувальниця просочених сиропами бісквітів, мусових прошарків, але вірменський Мікадо я обожнюю. По-друге, торт готується досить швидко, незважаючи на велику кількість коржів. Півтори-дві години і торт готовий. По-третє, завдяки своїй текстурі він нарізається шматочками різного розміру та форми. Можна запросто нарізати гарними однаковими тістечками. По-четверте, він не вимагає жодних екзотичних продуктів. Ну і тюдю. Недоліків я у Мікадо за стільки років не знайшла.

Починаємо з тіста. Розтираємо м'яке вершкове масло, сіль, цукор і додаємо яйце.

У сметану додаємо соду, перемішуємо і виливаємо у масляну суміш.

Додаємо борошно і замішуємо густе, але м'яке тісто, яке не липне до рук. Загортаємо тісто у харчову плівку і ставимо у холодильник.

Тим часом беремося за крем. Він обов'язково має бути готовим до початку випікання коржів.

М'яке вершкове масло збиваємо міксером разом із згущеним молоком і додаємо розтоплений на водяній бані шоколад.

Примітка. 1) згущене молоко можна брати як варене, так і звичайне біле.
2) шоколад можна замінити 2-3 ст.л. гарного какао порошку.

Тісто ділимо на 10-12 частин, які розкачуємо у тоненькі-тоненькі коржі. Я зазвичай роблю Мікадо прямокутним. Коржі мають аж просвічуватися.

Корж закручуємо на скалку і переносимо на деко. Випікати потрібно на сухій!!!! поверхні і бажано робити це на зворотній стороні дека. Гарячі коржі дуже ніжні, тому їх простіше буде просто зсунути. Випікаються коржі 3-5 хвилин при 180 градусах.

А тепер починається саме цікаве, доведеться швиденько рухатися. Доки печеться один корж, потрібно встигнути розкачати наступний, накрутити його на скалку. Готовий корж знімаємо з дека, перекладаємо зразу на блюдо чи підставку. Ставимо новий корж у духовку, а самі тим часом змащуємо теплий корж кремом. Крему на один корж йде десь 1 ст.л. з верхом, мастимо дуже тоненько. Хай не лякає, що на теплому коржі крем трохи тане, нічого страшного, так і має бути.

Коржі складаємо один на інший обов'язково теплими, у цей момент вони ще пластичні, їх можна притиснути один до іншого, вони не зламаються. Верхній корж притискаємо, щоб торт спресувати трохи.

Примітка. Якщо раптом корж зламався, не переживайте. Просто складіть його на вже змащеному попередньому коржі як пазл, обережно намастіть.

Крему трохи лишаємо, щоб змастити краї після того, як ми їх підрівняємо. Я лишаю торт на ніч у холодильнику, а зранку спокійно рівняю, змащую рештками крему і посипаю тертим шоколадом. До речі, наявність обрізків – це ще одна перевага Мікадо, ніхто не буде з домашніх страждати, що нема чого спробувати.